Заняття на тему:"Лялька-мотанка"
Підготувала вихователь старшої групи
Чорнотисівського ДНЗ
Маті Надія Василівна
МЕТА:Продовжувати знайомити дітей з побутом і традиціями українського народу.
Познайомити із традиційними українськими ляльками-мотанками з кори, трави, соломи, ниток, тканини. Закріпити знання про їх виникнення.
Вчити виготовляти ляльку-мотанку використовуючи різні матеріали, прикрашати її одягом, прикрасами. Вчити розуміти відмінності між ігровою і обереговою ляльками.
Збагатити словник дітей такими словами: мотанка, вузликова, стригушка, десятиручка, скриня, короб, оберіг, колиска.
Познайомити дітей з українським народним фольклором – піснями, віршами, колисковими, забавлянками, іграми. Розвивати зв’язне мовлення, формувати відчуття прекрасного під час виготовлення і гри з народними ляльками.
Виховувати інтерес до минулого свого народу, його народної творчості.
Обладнання: макет української хати, українські рушники, ляльки-мотанки, колиска, народні музичні інструменти.
Хід заняття
Добрий день, люди добрі
Що сидять в нашій господі
Раді вас вітати
Щастя і добра побажати.
- Діти, привітайтесь і ви з гостями.
- Скажіть, а настрій у вас гарний?
Стали, діти, підтягнулись
Один одному щиро всміхнулись.
Сьогодні у нас, діти, чарівна подорож. А про що ми будемо говорити, ви здогадаєтесь, коли послухаєте ось цей вірш.
Є діти, на світі щось дуже чудове
Вони разом з нами ще з колискових.
Ми граємось ними і раді завжди
Коли у дарунок приносять нові.
Бувають яскраві і навіть смішні
Бувають веселі, пухнасті, м’які
Великі, маленькі й усі чарівні
Скажіть мені, діти, так що ж це
Здається мені запитання легке.
Світлана Камінська
- Так, молодці, це іграшки.
- А які бувають іграшки? (ляльки, машини, літаки, конструктори).
- Хто ж виготовляє іграшки? (дорослі).
- А як необхідно поводитись з іграшками?
- не кидати;
- не ламати;
- ставити на місце після гри;
- ділитися з іншими;
- дбати про них, тримати у частоті;
- вчасто ремонтувати.
- Якими іграшками найбільше полюбляють гратися дівчатка? (лялечками)
За вікном в крамниці
Лялечка сидить
Синіми очима
На дітей глядить
Галочко, Оксаночко
Ви купіть мене
На м’якенький килим
Посадіть мене
Лиш мені, кохані,
Кривди не робіть
Ручок не ламайте
Кучерів не рвіть
Діти, любі діти,
Вас прошу усіх
Лялечок любіть
Подружок своїх
Але так не завжди було. У далекі минулі часи було все по іншому.
Готових іграшок сільським та міським дітям ніхто не купував, бо й крамниць, де вони продавались, ніхто не знав і не бачив.
Як було раніше, як зростали сільські діти, як розважались, грались, робили собі іграшки ми дізнаємось вирушивши у подорож в минуле. Вирушаймо.
Ось перед нами сільська хата. Давайте зайдемо до неї.
Подивися як гарно і затишно в ній. Багато людей прагнуть, хоч на короткий час час повернутися назад, у минуле.
Пожити у глиняній хаті з очеретяним дахом, походити босоніж по глиняній долівці.
Взимку така хата топилася дровами, а влітку дарувала приємну прохолоду. В хаті завжди була піч.
Для чого вона була? (В ній готували їсти, вона і обігрівала хату, а також на ній спали діти).
Зазвичай, скільки в родині було дітей? (багато, старші гляділи менших).
Коли дитина була маленька, бабуся чи мама скручували для неї з якоїсь старої хустки чи полотнини ось таку ляльку.
Вона дуже нагадувала дитину, яку також закутували у хустку чи ряднину й звідти лише виглядала голівка у хустинці з тонкого полотна.
Як гралися з такою лялькою?
Її не можна було ні купати, ні зодягати, її просто носили і колихали.
Захоче дівчинка розмотати свою донечку, почне розв’язувати мотузочки, а виявляється, а ні ручок, а ні ніжок у ляльки немає, і розмотана вона перетворюється на велику ганчірку або хустинку.
Підемо з вами у хатинку
Де малесенька дитинка
Будемо її забавляти
Будемо пісеньки співати
(сідають).
Ось і колисочка, де спала маленька дитина або в ній колихали лялечку.
А чи знаєте ви з якого дерева потрібно брати гілочки для плетіння колисочки? (так, гілочки верболозу, бо вони гнучкі і добре плетуться).
А як називається ця ніжна пісня, що її співає мама над колискою дитини. (колискова)
Кажуть, що ті діти, яким співають колискові пісні, виростають добрими, чуйними, лагідними, ніжними.
Давайте покладемо нашу лялечку в люлечку, на подушку гулечку. Та під подушку покладемо зіллячко чебреця і м’яти, щоб зле з очей знімати. А на мотузочку прив’яжемо хміль, щоб сон був міцним і глибоким.
- Давайте і ми забавимо нашу лялечку.
1. А у нашої Наталочки
Губенята позіхайлики
Оченята-плакунята
Що вночі не хочуть спати.
2. Наша ляля спати хоче
Сон іще стуляє очі.
Аж до вечора я грала,
Нашій лялі догоджала.
3. Наталочка спати не лягає
І всім діткам заважає
Губенята позіхають, позіхають, позіхають
Оченята засинають, засинають, засинають.
4. Від хати до хати,
Від міста до міста
Луна колискова
Матусина пісня.
5. Я тебе нагодувала
І сповила і приспала
Колишу тебе, співаю
Спи дитино, баю-баю!
6. Пішов котик у лісок
Знайшов котик поясок
До колиски прив’язав
Та дитину погойдав.
7. Котику біленький,
Котику сіренький
Не ходи до хати,
Не буди дитяти
Ой на кота воркота
На дитину дрімота.
Ой ну, люлі, люлі
Налетіли гулі
Із нашої сторони
До нашої дитини.
- Поки ляля наша спить трішки відпочинемо.
Поки ляля наша спить
Будем нищечком ходить.
Ручки наші вже втомились
Бо вже трішки натрудились.
Ми погладем ручки, ніжки
Сядемо на підлогу трішки.
Ми на сонці загоряєм
Щічки сонцю підставляєм
А тепер пора вставати
З лялечками іти грати.
- Відпочили, діти?
Тож влаштовуйтесь зручненько
Не гомоніть, сидіть тихенько
Розповідати починаєм
І до уваги закликаєм.
Ляля супроводжувала дитину з самого народження. Гралися нею всі діти до 7-8 років (і хлопчики і дівчатка) допоки вони ходили у довгих сорочках. Коли були малі ляльки шили матері, бабусі, а з 4-5 років ляльку могла робити кожна дитина. Ці ляльки називаються – мотанки.
- З чого виготовляються мотанки? (з соломи, трави, ниток, кори, тканини, яку особливим способом зав’язували, тому її ще називали вузликовою).
- Ляльки були ігрові і ще які? (оберегові).
Ігрові використовували для розваги дітям. Оберегові – оберігають людину від небезпеки, хвороби, сварки, темних сил. Такі ляльки мами виготовляли для своїх дітей: клали в колиски, підвішували над ними, давали гратися ними. Вважалося, що все погане забирає на себе лялька, а дитинка росте здорова.
Аби оберіг нікого не нагадував, і не завдавав шкоди, робили його безликими. Замість обличчя на голові мотанки зображували хрест – символ сонця і плодородної землі. При виготовленні оберега не використовувались ні ножиці, ні голка. Найпростішу мотанку діти могли виготовляти з трьохрічного віку. Це був зайчик-мотанка. Хустинку складали навпіл, зверху робили вушка, перев’язуючи ниткою тканину, а знизу ховали писанку. Найчастіше робили на Великдень і дарували разом з писанками, крашанками.
Для маленьких діток мами робили:
- ляльки – немовляти (скручували з хустинки або ряднини);
- ляльки з соломи, трави.
Вважають, що перші солом’яні ляльки з’явилися прямо в полі, куди селяни брали своїх дітей. Залишившись без нагляду діти плакали, вередували. Щоб заспокоїти дитину мати скручувала ляльку з соломи чи трави. Складений пополам жмут віддалено нагадував голову, а решта – плаття.
Таких ляльок називали стригушками, тому що спіднички з трави підрівнювали або підстригали. В такі ляльки часто вплітали лікувальні трави. Граючись, дитина вдихала ці трави і не хворіла.
- з ниток;
- щіток (підбілювали хату);
- з кори «десятиручка».
Десять ручок допомагають молодій господині по господарстві. Її дарує мати донці, коли та виходить заміж.
- з тканини.
Лялька «день-ніч». Одна сторона такої ляльки виготовлена з тканини світлих, яскравих кольорів і символізує день, а інша з темних кольорів – ніч.
Хто перший прокидався повертав ляльку світлою стороною, а коли лягали спати – темною стороною.
Раніше вважали, що дитину виховує ні мама, ні бабуся, а сама лялька.
- А де гралися раніше діти? ( на вулиці, вигоні, в полі під відкритим небом).
Давайте й ми з вами трішки пограємось, розважимось.
(Діти грають на музичних інструментах,співають, обігрують забавлянки)
Ой, заграйте, музики
Маю гарні черевики
Починайте скоріш грати
Бо хочеться танцювати.
* * *
Танцювала баба з дідом
Загубила торбу з хлібом
Гіркі мої танцювання
Загубила харчування.
(крутяться парами)
* * *
Варила кашку лисичка
У череп’янім горщечку
Цьому дала, цьому дала
Сюди дала, туди дала
А цей ось заплакав
* * *
А наш Петро
По болоті скакав
Та дівчат хапав
Та лелекам роздавав.
* * *
Тут Тетяна, пироги сметана
А за цю сметану
Полюбив Тетяну.
* * *
Танцювали миші
По бабиній хижі
Стало бабі за танець
З’їли миші буханець.
* * *
Біла, біла білуза
Наварила гарбуза
Сама їсть, сама п’є
А нам, хлопцям, не дає.
* * *
А Іван – Барабан
Погнав кози на майдан
Прив’язав до лози
Танцював до зорі.
* * *
А між нами, хлопчаками
Хтось не слухається мами
Раз, два, три
Це напевно, будеш – ти.
Сіли, відпочили.
- Діти, а де зберігали ляльки?
Ляльки ніколи не залишали на вулиці, не розкидали по хаті,а зберігали в корзинах, коробах, скринях. Ляльки брали на вечорниці, в гості, а також давали дівчатам в придане.
Кожна дівчина намагалася якнайкраще зробити ляльку, пошити їй одяг – сорочечку, спідничку, фартушок, хустинку, оздобити їх квітами, кольоровими стрічками, шитвом.
- Ми з вами, діти також виготовляли ляльки для гри. Давайте прикрасимо їх одяг.
(Діти беруть з корзини ляльки і стають півколом.
Лялька спить
Яка гарненька!
Сукню зшию їй хутенько
Я легесеньку, шовкову
А до того ж кольорову!
(Сідають до столу і прикрашають ляльку.)
От сукенка вже й готова
Ця робота варта слова
Лялечко, мерщій вставай
Гарну сукню приміряй.
Правда це, скажіть, чи ні?
Може сниться все мені?
Сукні кращої ніде
Вже ніхто не віднайде.
Це твоя. Вдягай скоріше
Будеш в сукні ще гарніша.
Ось намисто для тебе
Одягнеш, як буде треба
Капелюшок одягни
В коси квіточки вплети.
От які гарні лялечки вийшли у наших дітей.
Були ви уважні, трудились тихенько
А зараз розвага для діток гарненьких
Будемо з лялькою гарнесенько грати
Будуть наші ніжки жваво танцювати.
(Кладуть на лави ляльки).
Гра з лялькою
Стриб! Скік! Стриб! Скік!
Лялька знає нас усіх
Ось до …(ім’я дитини) підійшла
Повернулась і пішла.
Гей, Оксанко, почекай
Ти зі мною пострибай!
(дитина) з лялькою стрибає
Усіх діток звеселяє
Пострибала, покрутилась
Усім діткам поклонилась.
У кінці гри говоримо так:
Лялька до дітей підійшла
Повернулась і пішла.
Гей, Оксанко, почекай
Ти із нами пострибай.
Діти гарно всі стрибають
Потім весело кружляють
Покружляли і втомились
Всі Оксанці поклонились
Беруть ляльки і стають півколом.
Хто про іграшку не знає
Мабуть кращої немає
В неї все як у людини:
Ручки, ніжки, голова
Два великих синіх ока
Тільки жаль, що не жива.
Оберіг в руках тримаю
Він велику силу має
Оберіг ми вам зробили
Зичимо здоров’я й сили.
- Діти, сподобалась вам подорож у минуле?
- Яка найкраща для вас іграшка?
- (Діти )- Та, яку зробив ти сам!
Ми раді вітати Вас на нашому сайті!
